Сєвєродонецька молодіжна рада

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), — це не просто злочин. Це масове порушення прав людини, яке має наслідки для цілих поколінь.

Воно може бути тишею, яку людина носить роками.

Може бути флешбеками, які раптово накривають у метро, в магазині, вночі.

Може бути непомітними для інших, але спустошливими для того, хто пережив. Люди, які пережили цей досвід, часто залишаються наодинці зі своїм болем. Мовчать через страх, сором, стигму. Мовчать, бо не знають, куди йти. Бо не довіряють. Бо здається, що їм не повірять.

Це потрібно змінити. Адже підтримка — Є. І вона доступна.

Ніхто не повинен проходити цей шлях самостійно.

Уже сьогодні в Україні діє система допомоги для людей, які пережили СНПК. 

Куди звертатися?

• 1547 — Гаряча лінія Урядового контакт-центру
• 0-800-500-335 або 116-123 — «ЛА СТРАДА»
• 0-800-500-225 або 116-111 — Національна гаряча лінія
• Психотерапевтична підтримка — Платформа «Аврора»

Як заявити про злочин?

• Офіс Генерального прокурора України: 096 755 02 40 / 080 050 70 01
• Національна поліція України: 102

Луганська область:

• 050 992 36 74 — Координаторка коаліції «Луганщина. Жінки. Мир. Безпека»
• 095 41 70 496 — НУО «Правосвіт»
• 095 520 65 26 — Психосоціальна підтримка постраждалих від СНПК

Пам’ятайте:

• Ви маєте право мовчати — і маєте право говорити.
• Ви не зобовʼязані пояснювати чи доводити, що постраждали від СНПК.
• Ви не винні в тому, що з вами сталося.
• Ви маєте право на підтримку.
• І ви маєте право на життя після травми.

Ваш голос має значення. Ваша правда має силу.

Більше інформації за посиланням 

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), — це не просто злочин. Це навмисне приниження, що завдає глибоких фізичних, психологічних та емоційних травм.

Допомога постраждалим починається з принципу «НЕ НАШКОДЬ»:

• Необхідно поважати межі людини, її право на мовчання та на особистий вибір.
• Необхідно дбати про власне ментальне здоров’я й усвідомлювати свої ресурсні можливості.

Що є критично важливим у роботі з постраждалими?

• Оцінка готовності до розмови: Необхідно оцінити емоційний стан людини та свій власний перед початком взаємодії. Не потрібно тиснути на людину. Необхідно дати їй час і простір, аби вона почувалась готовою до розмови.
• Інформована згода: Перед будь-яким обговоренням необхідно пояснити, про що саме йтиметься, з якою метою і як буде використовуватись отримана інформація. Людина має право відмовитись від розмови або завершити її у будь-який момент.
• Безпечний простір: Необхідно створити умови, у яких людина почуватиметься фізично та емоційно захищено. Важливо уникати слів-тригерів, враховувати її страхи й досвід.
• Конфіденційність: Необхідно чітко дотримуватись домовленостей щодо конфіденційності. Уся інформація має залишатися між вами, якщо людина не погодилась на інше. Важливо прозоро пояснювати, що саме відбувається і чому.
• Управління очікуваннями: Необхідно бути чесним щодо своїх можливостей. Не варто давати порожніх обіцянок — це може завдати шкоди. Довіра формується через відкритість та чесність, навіть якщо відповідь не завжди відповідає очікуванням.
• Перенаправлення до фахівців: Необхідно чітко усвідомлювати межі власної компетенції. Якщо ситуація виходить за межі ваших можливостей — важливо своєчасно перенаправити людину до профільних спеціалістів, здатних надати кваліфіковану допомогу. Також важливо піклуватись і про себе: шукати підтримку, допомогу, продовжувати навчатися.
• Травма-інформоване спілкування: Необхідно використовувати нейтральну, чутливу до контексту мову. Важливо активно слухати, не оцінювати, не тиснути. Людина має право сама визначати, що, як і коли вона хоче розповісти.
• Культура, чутливість, емпатія: Необхідно уникати стереотипів, поважати різні досвіди й реакції. Найголовніше — не засуджувати.

Пам’ятайте: постраждалі від СНПК можуть не «виглядати» травмованими. Але такі прояви, як тривожність, самопошкодження, агресія, емоційне вигорання, проблеми з памʼяттю чи ізоляція — можуть бути наслідком глибокого болю.
Якщо ви відчуваєте, що не справляєтесь — це не поразка, а ознака відповідальності. Необхідно перенаправляти людину далі, надавати контакти допомоги від профільних фахівців, звертатись за підтримкою для себе.
Підтримка — це не лише про слова. Це про реальні дії.
Про чутливість, обізнаність і щоденну людяність.
Зберігайте, діліться, поширюйте — це важливо: https://drive.google.com/drive/folders/1v3AP6OwmcY39aN1PtJzjXhaPjobUr1sC?usp=drive_link

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) — це
вираження влади агресора, домінування в межах колективної
стратегії ведення війни нашим ворогом, спрямоване на приниження та знищення цілої нації. Це зброя. Жорстока. Цілеспрямована. Яка руйнує не тільки тіла, а й скалічує життя.

Це:

• згвалтування або погрози згвалтування;
• тортури із заподіянням шкоди первинним/вторинним статевим органам та їх каліцтво;
• примусове оголення з метою приниження або завдання моральної шкоди;
• примушування до проституції, вагітності/аборту/стерилізації;
• примушування до статевого акту;
• примус до спостереження сексуального насильства щодо інших людей;

І не лише щодо жінок. Чоловіки, діти, люди з різною гендерною ідентичністю — усі можуть стати постраждалими від СНПК.

СНПК — це метод ведення війни. Ворог використовує його як зброю контролю, приниження, покарання, залякування. Це воєнний злочин, злочин проти людяності, акт геноциду, за який передбачена відповідальність згідно з Римським Статутом Міжнародного кримінального суду.

Чому це важливо?
СНПК — це цілеспрямована спроба знищити людську гідність, зламати волю до спротиву, позбавити відчуття безпеки.

Це злочин, наслідки якого постраждалі можуть нести всю решту життя.
А суспільство — на рівні поколінь.

Що ми можемо зробити?

• Захистити постраждалих
• Надати допомогу та підтримку
• Домогтися справедливості й притягнення до відповідальності кривдника
• Не мовчати

Підтримка постраждалих — це акт гідності. Це наш обов’язок. Це наш опір.

Інформаційні матеріали за посиланням:
https://drive.google.com/drive/folders/17oTZTgdvs1mCXmu7ANFv9huZCAU9nBFc?usp=sharing

25 квітня 2025 року у Києві відбувся важливий тренінг для тих, хто готовий діяти в найскладніших ситуаціях. Представники/-ці органів державної влади, громадських організацій, медичних установ та соціальних служб опанували ключові навички надання домедичної допомоги в умовах війни:

• Зупинка масивних кровотеч – як правильно накладати турнікети і застосовувати тиснучі пов’язки, щоб врятувати життя.
• Забезпечення прохідності дихальних шляхів – відпрацювали, як діяти, коли відсутнє дихання, та які кроки треба вжити для його відновлення.
• Профілактика шоку і гіпотермії – як не допустити серйозних ускладнень після травм і допомогти людині до прибуття медиків.
• Ідентифікація та лікування вторинних поранень – як працювати з травмами голови, переломами та іншими пошкодженнями.

Детальніше

Понад 70 учасниць та учасників — представників державних установ, громадських організацій, соціальних і медичних служб, освітян та громадських активістів — занурилися в силу арттерапії як інструменту зцілення.

Разом із тренеркою Оленою Дорогавцевою ми:
– вивчали методи арттерапії,
– виконували авторські вправи «Діжка розкрадачів ресурсів» і «Парк моєї любові до себе»,
– ділилися особистими історіями та емоціями,
– створювали свій внутрішній простір балансу.

Детальніше

8–9 квітня відбувся дводенний онлайн-тренінг, де ми разом із Наталею Малютіною розбирали, що таке домашнє насильство, як його розпізнати й найголовніше — як правильно реагувати.

Учасники/ці активно долучалися до обговорень, аналізували практичні кейси та ділилися досвідом. Велика увага приділялася тому, як домашнє насильство впливає на роботу, та як розпізнати його ознаки у професійному середовищі.

Ми говорили про:
– форми домашнього насильства та як їх помітити;
– вплив насильства на роботу та життя загалом;
– як діяти, коли бачиш або чуєш про подібні випадки;
– куди скеровувати постраждалих і як бути підтримкою, а не просто свідком.

Детальніше

WenDo – це інноваційний метод, який об’єднує стратегії фізичного захисту, тренування асертивності, феміністичну педагогіку та практику. Під час заняття під пильним наглядом тренерки – Вікторії Вольської, учасниці відпрацювали:

• психологічні та фізичні основи самозахисту;
•  як розпізнати, коли порушують кордони та як їх захистити;
• увагу на відчуттях в своєму тілі;
• техніки феміністичного самозахисту;
• У безпечному жіночому колі дівчата мали можливість поділитись досвідом, віднайти свій голос і стати більш впевненими в собі! 

Детальніше

Це був не просто тренінг — це можливість розібратися в складних питаннях психологічної підтримки та навчитися надавати допомогу тим, хто постраждав внаслідок війни.

Протягом двох днів учасники та учасниці вивчали методи стабілізації емоційного стану, кризової інтервенції та подолання травм. Вони також опановували комунікаційні навички для роботи з ветеранами/-ками, військовими, ВПО та їхніми родинами. Це дуже важлива робота, яка допомагає людям повернутися до нормального життя після складних травм.

Детальніше

У Центрі підтримки сім’ї у м. Свалява, відбулася арттерапія для жінок, у техніці “Алмазна мозаїка” . Це заняття подарувало учасницям момент творчого відпочинку, можливість абстрагуватися від будинних турбот та знайти натхнення у блискучих деталях.

Для кожної жінки було обрано відповідний рівень складності: новачки почали з простих картин, а досвідчені майстрині працювали над більш детальними й складними картинами.

Детальніше

4-5 березня 2025 року відбувся онлайн-тренінг, що став справжнім джерелом сил для тих, хто працює з людьми, що переживають стресові ситуації в умовах війни.Тренеркою була Наталя Малютіна, психологиня та локальна координаторка проєкту «Підтримка психологів».

Про що йшлося на тренінгу? Ми обговорювали, як стрес та психологічні травми, повʼязані з війною, впливають на наші емоції та повсякденне життя. Метою було надати учасникам і учасницям практичні інструменти для підтримки власного психоемоційного здоров’я в кризові моменти.

Детальніше