Це забезпечить не тільки комфортні умови для роботи, але й покращить надання необхідної допомоги тим, хто цього найбільше потребує.
У центрі регулярно проводяться заходи, тренінги та консультації, спрямовані на підтримку постраждалих від війни, внутрішньо переміщених осіб та всіх, хто шукає допомоги й психологічної підтримки. Тут створюються умови для розвитку, адаптації та збереження психічного здоров’я людей.
Майже 1500 внутрішньо переміщених осіб з окупованої Луганщини знайшли прихисток в Ірпені. Завдяки новому обладнанню фахівці центру зможуть працювати ще ефективніше, допомагаючи тим, хто цього найбільше потребує.
23–24 травня в місті Свалява пройшов семінар-тренінг для рідних військовослужбовців та жінок, які потребують емоційної підтримки. Цей захід став простором, де кожна учасниця змогла знайти внутрішню опору, зупинитись, перевести подих і дозволити собі турботу.
Під керівництвом досвідченої тренерки Олени Дорогавцевої було проведено низку авторських арттерапевтичних практик, які допомогли відновити емоційну рівновагу, глибше пізнати себе та наповнитись ресурсом. Серед них:
Ми презентували інформаційну платформу «РПД 1325», яка стане дієвим інструментом для підтримки реалізації Регіонального плану дій «Жінки, мир, безпека» в Луганській області.
Платформа створена для фахівців органів влади, громадських організацій, сектору безпеки й оборони, членів координаційних рад та всіх, хто щодня працює над втіленням змін.
Що відбулося під час зустрічі?
— Демонстрація функціоналу платформи
— Обговорення, зворотний зв’язок, ідеї для вдосконалення
Модераторкою заходу була Олена Ніжельська — дякуємо за професіоналізм і підтримку продуктивного діалогу!
Основна мета платформи — забезпечити доступ до актуальних ресурсів та інформації, покращити координацію між структурами, підвищити ефективність роботи на місцях і зберегти сталість теми «Жінки, мир, безпека» в регіональному порядку денному.
Що містить платформа? – Нормативно-правову базу – Регіональну документацію – Новини – Розділ “Жінки, мир, безпека” – Партнери та контактну інформацію – Корисні матеріали, включно з гарячими лініями, аналітикою, кращими практиками з регіонів
13–14 травня ми провели дводенний онлайн-тренінг, присвячений одній із найгостріших тем нашого суспільства — темі домашнього насильства.
Разом із тренеркою Наталею Малютіною говорили про те, як розпізнати ознаки насильства, що робити, якщо постраждала людина звернулась по допомогу, як налагодити ефективну міжвідомчу взаємодію, та чому домашнє насильство — це суспільна проблема.
Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), — це не просто злочин. Це масове порушення прав людини, яке має наслідки для цілих поколінь.
Воно може бути тишею, яку людина носить роками.
Може бути флешбеками, які раптово накривають у метро, в магазині, вночі.
Може бути непомітними для інших, але спустошливими для того, хто пережив. Люди, які пережили цей досвід, часто залишаються наодинці зі своїм болем. Мовчать через страх, сором, стигму. Мовчать, бо не знають, куди йти. Бо не довіряють. Бо здається, що їм не повірять.
Це потрібно змінити. Адже підтримка — Є. І вона доступна.
Ніхто не повинен проходити цей шлях самостійно.
Уже сьогодні в Україні діє система допомоги для людей, які пережили СНПК.
Куди звертатися?
1547 — Гаряча лінія Урядового контакт-центру
0-800-500-335 або 116-123 — «ЛА СТРАДА»
0-800-500-225 або 116-111 — Національна гаряча лінія
Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), — це не просто злочин. Це навмисне приниження, що завдає глибоких фізичних, психологічних та емоційних травм.
Допомога постраждалим починається з принципу «НЕ НАШКОДЬ»:
Необхідно поважати межі людини, її право на мовчання та на особистий вибір.
Необхідно дбати про власне ментальне здоров’я й усвідомлювати свої ресурсні можливості.
Що є критично важливим у роботі з постраждалими?
Оцінка готовності до розмови: Необхідно оцінити емоційний стан людини та свій власний перед початком взаємодії. Не потрібно тиснути на людину. Необхідно дати їй час і простір, аби вона почувалась готовою до розмови.
Інформована згода: Перед будь-яким обговоренням необхідно пояснити, про що саме йтиметься, з якою метою і як буде використовуватись отримана інформація. Людина має право відмовитись від розмови або завершити її у будь-який момент.
Безпечний простір: Необхідно створити умови, у яких людина почуватиметься фізично та емоційно захищено. Важливо уникати слів-тригерів, враховувати її страхи й досвід.
Конфіденційність: Необхідно чітко дотримуватись домовленостей щодо конфіденційності. Уся інформація має залишатися між вами, якщо людина не погодилась на інше. Важливо прозоро пояснювати, що саме відбувається і чому.
Управління очікуваннями: Необхідно бути чесним щодо своїх можливостей. Не варто давати порожніх обіцянок — це може завдати шкоди. Довіра формується через відкритість та чесність, навіть якщо відповідь не завжди відповідає очікуванням.
Перенаправлення до фахівців: Необхідно чітко усвідомлювати межі власної компетенції. Якщо ситуація виходить за межі ваших можливостей — важливо своєчасно перенаправити людину до профільних спеціалістів, здатних надати кваліфіковану допомогу. Також важливо піклуватись і про себе: шукати підтримку, допомогу, продовжувати навчатися.
Травма-інформоване спілкування: Необхідно використовувати нейтральну, чутливу до контексту мову. Важливо активно слухати, не оцінювати, не тиснути. Людина має право сама визначати, що, як і коли вона хоче розповісти.
Культура, чутливість, емпатія: Необхідно уникати стереотипів, поважати різні досвіди й реакції. Найголовніше — не засуджувати.
Пам’ятайте: постраждалі від СНПК можуть не «виглядати» травмованими. Але такі прояви, як тривожність, самопошкодження, агресія, емоційне вигорання, проблеми з памʼяттю чи ізоляція — можуть бути наслідком глибокого болю. Якщо ви відчуваєте, що не справляєтесь — це не поразка, а ознака відповідальності. Необхідно перенаправляти людину далі, надавати контакти допомоги від профільних фахівців, звертатись за підтримкою для себе. Підтримка — це не лише про слова. Це про реальні дії. Про чутливість, обізнаність і щоденну людяність. Зберігайте, діліться, поширюйте — це важливо: https://drive.google.com/drive/folders/1v3AP6OwmcY39aN1PtJzjXhaPjobUr1sC?usp=drive_link
Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) — це вираження влади агресора, домінування в межах колективної стратегії ведення війни нашим ворогом, спрямоване на приниження та знищення цілої нації. Це зброя. Жорстока. Цілеспрямована. Яка руйнує не тільки тіла, а й скалічує життя.
Це:
згвалтування або погрози згвалтування;
тортури із заподіянням шкоди первинним/вторинним статевим органам та їх каліцтво;
примусове оголення з метою приниження або завдання моральної шкоди;
примушування до проституції, вагітності/аборту/стерилізації;
примушування до статевого акту;
примус до спостереження сексуального насильства щодо інших людей;
І не лише щодо жінок. Чоловіки, діти, люди з різною гендерною ідентичністю — усі можуть стати постраждалими від СНПК.
СНПК — це метод ведення війни. Ворог використовує його як зброю контролю, приниження, покарання, залякування. Це воєнний злочин, злочин проти людяності, акт геноциду, за який передбачена відповідальність згідно з Римським Статутом Міжнародного кримінального суду.
Чому це важливо? СНПК — це цілеспрямована спроба знищити людську гідність, зламати волю до спротиву, позбавити відчуття безпеки.
Це злочин, наслідки якого постраждалі можуть нести всю решту життя. А суспільство — на рівні поколінь.
Що ми можемо зробити?
Захистити постраждалих
Надати допомогу та підтримку
Домогтися справедливості й притягнення до відповідальності кривдника
Не мовчати
Підтримка постраждалих — це акт гідності. Це наш обов’язок. Це наш опір.
25 квітня 2025 року у Києві відбувся важливий тренінг для тих, хто готовий діяти в найскладніших ситуаціях. Представники/-ці органів державної влади, громадських організацій, медичних установ та соціальних служб опанували ключові навички надання домедичної допомоги в умовах війни:
Зупинка масивних кровотеч – як правильно накладати турнікети і застосовувати тиснучі пов’язки, щоб врятувати життя.
Забезпечення прохідності дихальних шляхів – відпрацювали, як діяти, коли відсутнє дихання, та які кроки треба вжити для його відновлення.
Профілактика шоку і гіпотермії – як не допустити серйозних ускладнень після травм і допомогти людині до прибуття медиків.
Ідентифікація та лікування вторинних поранень – як працювати з травмами голови, переломами та іншими пошкодженнями.
Понад 70 учасниць та учасників — представників державних установ, громадських організацій, соціальних і медичних служб, освітян та громадських активістів — занурилися в силу арттерапії як інструменту зцілення.
Разом із тренеркою Оленою Дорогавцевою ми: – вивчали методи арттерапії, – виконували авторські вправи «Діжка розкрадачів ресурсів» і «Парк моєї любові до себе», – ділилися особистими історіями та емоціями, – створювали свій внутрішній простір балансу.
8–9 квітня відбувся дводенний онлайн-тренінг, де ми разом із Наталею Малютіною розбирали, що таке домашнє насильство, як його розпізнати й найголовніше — як правильно реагувати.
Учасники/ці активно долучалися до обговорень, аналізували практичні кейси та ділилися досвідом. Велика увага приділялася тому, як домашнє насильство впливає на роботу, та як розпізнати його ознаки у професійному середовищі.
Ми говорили про: – форми домашнього насильства та як їх помітити; – вплив насильства на роботу та життя загалом; – як діяти, коли бачиш або чуєш про подібні випадки; – куди скеровувати постраждалих і як бути підтримкою, а не просто свідком.
